Анна Багряна
Смородиновий джем

Смородиновий джем, смола та ківш єлею,
Сльоза і біль очей, утомлених від снів…
Стрибають по зірках маленькі галілеї,
І крутяться зірки, мов ліри колісні.

Спиняє слів потік невидима цитата
Якогось божества, невидимого теж,
І хочеться Тебе до смерті закохати,
Коли нічним дощем до мене не ідеш…
Затаєне тепло і ніжність материнства -
Дорослими стають не тільки божества.
Зрікаюся навік невічного дитинства,
Але снує по снах розбуджена дітва.
І знов нема дощів. А значить - Ти не поруч.
Смородиновий джем солодкий для обох…
- То трошечки поплач, підсолони цю пору,
Коли ти вже сама, але іще - не-Бог.

Вера Полозкова

***

Здесь мы расстанемся. Лишнего не люблю.
Навестишь каким-нибудь теплым антициклоном.
Мы ели сыр, запивали его крепленым,
Скидывались на новое по рублю.
Больше мы не увидимся.
Я запомню тебя влюбленным,
Восемнадцатилетним, тощим и во хмелю.

Знали только крайности, никаких тебе середин.
Ты хорошо смеялся. Я помню эти
Дни, когда мы сидели на факультете
На обшарпанных подоконниках, словно дети,
Каждый сам себе плакальщик, сам себе господин.
Мы расстанемся здесь.
Ты дальше пойдешь один.

Не приеду отпеть. Тут озеро и трава,
До машины идти сквозь заросли, через насыпь.
Я не помню, как выживается в восемнадцать.
Я не знаю, как умирается в двадцать два.
До нескорого. За тобой уже не угнаться.
Я гляжу тебе вслед, и кружится голова.

Ліна Костенко

***
Ти вчора поїхав, ти ж тільки поїхав учора,
А вже мені будень диктує дощі та й дощі.
І де ж мені взяти для дум зрівноважені чола,
Для смутків сутулих - непродощимі плащі?

Вмовляю себе, що тиждень - це так небагато,
Ну, що таке тиждень? Були й не такі тижні.
При згадці про тебе я гріюсь немов при багатті.
Дощі зарядили, такі затяжні-затяжні.

Дороги розмиті і чується крик журавлиний.
І ніч проминула, і сон не приніс забуття.
Тепер я не можу без тебе пробути й хвилини.
А якось жила ж я усе попереднє життя!

Олексій Бик

• Nota Bene
Так буває, коли
На конверт не наклеєна марка -
Підсвідомих вагань роз'їдає одвічна іржа...
Nota Bene для Вас:
А читали Ви, пані, Ремарка,
Де про нашу любов і прогулянки лезом ножа?

Ви не знали того,
Ви ніколи нічого не знали -
Ні думок, ні проблем,
Від яких не заснеш уночі,
Просто так, мимохідь,
Ви до себе мене прикували,
Почепили замок і закинули в море ключі.

Ви вдавали себе...
Сподіваюсь, хоч трохи для мене...
Ви писали себе
-Я для Вас і струна, і мольберт...
Nota Bene для Вас:
А читали Ви, пані, Верлена?
Там про нашу любов,
Але я вже заклеїв конверт...