Працівник ДАІ під час несення дорожньо-патрульної служби зобов'язаний перебувати на визначеному місці несення служби відповідно до дислокації. Пост або маршрут патрулювання працівник ДАІ залишає тільки з дозволу або за вказівкою командира підрозділу (чергового) його заступників у таких випадках:

- ужиття невідкладних заходів до усунення перешкод і небезпеки в русі на сусідніх ділянках, а також до ліквідації пожежі і наслідків стихійного лиха;

- затримання і доставляння до територіального ОВС осіб, що допустили порушення ПДР або громадського порядку чи вчинили злочин;

- доставляння осіб з явними ознаками сп'яніння до медичних  закладів для проведення огляду на стан сп'яніння у визначеному законом порядку;

- доставляння затриманих транспортних засобів на спеціальні майданчики або стоянки;

- надання допомоги у виконанні службових обов'язків іншим нарядам ОВС, а також учасникам дорожнього руху, громадянам;

- переслідування осіб, що вчинили правопорушення;

- надання допомоги потерпілим при ДТП, інших нещасних випадках;

- охорони місця ДТП;

- вжиття заходів до ліквідації пожежі, наслідків стихійних лих;

- прийняття в установлений час їжі;

- раптового захворювання.

В усіх випадках залишення маршруту патрулювання в обов'язковому порядку інформується оперативний черговий або командир підрозділу.

(Пункти 6.3., 18.1.,18.2. Інструкції)

Під час несення служби наряду забороняється:

- виймати з кобури і передавати будь-кому свою табельну вогнепальну зброю;

- вступати в розмови з учасниками дорожнього руху з питань, які не мають відношення до служби;

- порушувати правила радіообміну, вести неслужбові розмови по телефону;

- заходити без службової необхідності в жилі будинки та інші приміщення;

- перевозити сторонніх громадян і вантажі в патрульному автомобілі (автобусі, мотоциклі), а також залишати його незамкненим та без нагляду;

- доставляти затриманих осіб до територіальних ОВС на транспортних засобах, які не призначені для перевезення людей;

- використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув;

- самовільно залишати пост, маршрут патрулювання або відхилятися від нього і змінювати порядок несення служби;

- порушувати або відступати від вимог ПДР, за винятком випадків, визначених чинним законодавством;

- передавати будь-кому спеціальні засоби чи прилади, право керування патрульним транспортним засобом;

- залишати без нагляду в патрульному транспорті затриманих осіб;

- використовувати для несення служби приватні транспортні засоби.

(Пункти 17.2. – 17.6., 17.8. – 17.15. Інструкції)

Працівники ДАІ під час несення дорожньо-патрульної служби зобов'язані:

- організовувати безпечний та безперешкодний дорожній рух;

- постійно контролювати дотримання учасниками дорожнього руху правил, норм і стандартів, діючих у сфері безпеки дорожнього руху;

- попереджувати та припиняти злочини, а також адміністративні правопорушення, у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу;

- за наявності інформації попереджати водіїв про небезпеку, яка виникла на шляху їх руху і яку вони не в змозі своєчасно виявити;

- надавати у межах компетенції допомогу учасникам дорожнього руху;

- регулювати дорожній рух, у тому числі з  використанням жестів;

- проводити невідкладні заходи на місці ДТП, зокрема з надання першої медичної допомоги постраждалим від ДТП та з охорони місця ДТП до прибуття слідчо-оперативної групи;

- для нормалізації дорожнього руху надавати допомогу слідчо-оперативній групі ОВС та громадянам в прибиранні пошкоджених транспортних засобів з проїзної частини дороги;

- надавати допомогу в безперешкодному проїзді транспортних засобів оперативних та аварійно-рятувальних служб у райони аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих, інших надзвичайних подій;

- виявляти й затримувати транспортні засоби, що перебувають у розшуку або використовуються в протиправних цілях, та водіїв, що зникли з місця скоєння ДТП;

- контролювати наявність у водіїв документів, передбачених ПДР;

- контролювати утримання в справному і безпечному для руху стані вулиць, доріг і дорожніх споруд та їх освітленість;

- здійснювати контроль за виконанням умов забезпечення безпеки дорожнього руху при проведенні на вулицях і дорогах ремонтно-будівельних та інших робіт;

- при отриманні інформації про злочин негайно доповідати про це черговому або безпосередньому начальникові і діяти за їх рішеннями;

- під час отримання інформації від громадян про злочин установлювати всі необхідні дані про особу, що звернулася, конкретне місце злочину, ким і проти кого він скоєний чи готується та іншу інформацію, що має значення для розкриття злочину, про що доповідати черговому територіального ОВС. У подальшому до прибуття слідчо-оперативної групи у межах компетенції організовувати роботу з розкриття злочину  по "гарячих слідах" та здійснювати охорону місця злочину;

- вжити заходів до усунення перешкод у русі, звільнення проїзної частини від транспортних засобів, що створюють перешкоду на маршруті патрулювання, особливо тих, що стоять темної пори доби і в умовах недостатньої видимості поза населеними пунктами;

- у разі виникнення заторів, перешкод у русі транспорту негайно вживати заходів по встановленню їх причин та нормалізації дорожнього руху, у тому числі шляхом ручного регулювання;

Пункти 6.3., 6.4., 6.7., 6.10. – 6.24. Інструкції)

Стаціонарний пост ДПС ДАІ - місце несення служби нарядами ДПС ДАІ, обладнане спеціальними службовими приміщеннями, оснащене технічними і спеціальними засобами, інженерними та іншими спорудами, а також територія, що закріплена за ним в установленому законодавством порядку.
Основні завдання, організація діяльності, функції, права та обов'язки нарядів стаціонарних  постів ДПС визначені пунктами 2-4, 6 та 7 Інструкції.

Під час здійснення своєї діяльності зупинка транспортних засобів нарядами стаціонарних постів ДПС здійснюється на підставах і в порядку, встановлених пунктами 13-14  Інструкції.

(Пункти 1., 3., 4., 10 Положення про стаціонарні пости дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС від 04.05. 2011 року № 177)

На стаціонарному посту ДПС ДАІ повинні бути в наявності:

1. Службова документація, зокрема Книга скарг та пропозицій.
2. Довідкові матеріали

3. Спеціальна техніка та засоби

Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення.

При зверненні до громадянина працівник міліції зобов’язаний:

- назвати своє прізвище, звання;

- пред’явити на його вимогу службове посвідчення.

У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.

Міліція не розголошує відомостей, що стосуються особистого життя людини принижуючи її гідність, якщо виконання обов’язків не вимагає іншого.

(Частини 2, 3 статті 5 Закону України ;Про міліцію»)

Працівник підрозділу ДПС під час несення служби зобов'язаний:

- бути культурним і ввічливим у спілкуванні з громадянами, неухильно дотримуватися законності та не допускати її порушень іншими працівниками.

- під час керування патрульним автомобілем (автобусом, мотоциклом) бути прикладом для інших учасників дорожнього руху в частині дотримання ПДР

(Пункти 6.25., 6.26. Інструкції)

Під час звернення до водія працівник Державтоінспекції МВС зобов'язаний:

- привітатися;

- чітко й зрозуміло відрекомендуватися (назвати свою посаду, звання та прізвище);

- назвати причину, суть звернення;

- повідомити про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення.

(Пункт 14.5. Інструкції)

Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС у взаємовідносинах з учасниками дорожнього руху забороняється:

- звертатися до учасників дорожнього руху на "ти"; - -використовувати погрозливі чи ображаючі жести; - -допускати при спілкуванні зневажливий тон, грубість, неввічливе викладення зауважень, вирази або репліки, які ображають людську гідність, погрози; -

- пред'являти безпідставні звинувачення.

(Пункт 17.7. Інструкції)

У разі звернення  громадян (одержання інформації про злочин тощо) працівник підрозділу ДПС зобов'язаний вжити заходів щодо надання допомоги і діяти відповідно до своїх службових обов'язків.

У розмові з громадянами працівники підрозділів ДПС зобов'язані виявляти спокій і витримку. Недопустимі грубощі, вирази та репліки, які ображають людську гідність, будь-які дії, що свідчать про неповагу до громадян, коментарі, які не стосуються виконання службових обов'язків.

На вимогу громадянина працівник підрозділу ДПС зобов'язаний пред'явити службове посвідчення.

(Пункт 27.2. Інструкції)

Зупинення транспортного засобу здійснюється виключно жезлом, а у виняткових випадках - жестом руки. При цьому працівник підрозділу ДПС спочатку вказує на транспортний засіб, який повинен зупинитися, а потім - на місце, де йому слід зупинитися.

Для привертання уваги учасників дорожнього руху може подаватися  сигнал свистком (у необхідних випадках - увімкненим спеціальним світловим або звуковим сигнальним пристроєм). Жести працівника

підрозділу ДПС мають бути зрозумілими всім водіям і пішоходам,  подаватися своєчасно і так, щоб їх виконання не створювало аварійної обстановки.

(Пункт 27.3. Інструкції)

Працівник підрозділу ДПС під час зупинки транспортного засобу зобов'язаний без затримки підійти до водія. Для розмови з водієм не  обов'язково запрошувати його вийти з автомобіля, крім випадків:

- якщо  знаходження  працівника підрозділу ДПС поруч із зупиненим транспортним засобом створює загрозу  особистій  безпеці працівника. У цьому випадку розмову з водієм слід проводити на тротуарі (узбіччі);

- з метою усунення технічної несправності транспортного засобу або порушень правил перевезення вантажів;

- коли є достатні підстави вважати, що водій знаходиться в стані сп'яніння;

- для проведення (у присутності водія) звірки ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів транспортного  засобу із записами в реєстраційних документах;

- коли водій або пасажири підозрюються в скоєнні злочину;

- в інших випадках, коли є необхідною участь водія в оформленні  документів або наданні допомоги іншим учасникам дорожнього руху.

(Пункт 27.4. Інструкції)

Працівники ДАІ під час несення дорожньо-патрульної служби мають право:

- вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати заходи примусу,  передбачені Законом України "Про міліцію";

- перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху;

- зупиняти транспортні засоби в разі:

а) порушення ПДР;

б) наявних ознак, які свідчать про їх технічну несправність або забруднення ними навколишнього середовища;

в) при наявності даних про те, що вони використовуються з протиправною метою.

- оглядати  транспортні засоби;

- перевіряти у водіїв документи на право користування і керування ними, дорожні (маршрутні) листи, наявність страхового поліса (сертифіката) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а у  разі спільних з іншими службами ОВС заходів - відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним  та  іншим документам;

- перевіряти транспортні засоби за базами даних автоматизованих інформаційно-пошукових систем ДАІ  МВС і в передбачених законодавством випадках доставляти ці транспортні засоби, документи та вантажі до територіальних ОВС для прийняття рішення згідно зі статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу України;

- обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспортних засобів і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг;

- забезпечувати направлення на медичний огляд водіїв за наявності підстав вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС;

- проводити огляд особи на стан сп'яніння із застосуванням дозволених МОЗ та Держспоживстандартом технічних засобів та приладів (у тому числі засобів тест-контролю);

- затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспортними засобами, забороняти експлуатацію транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або за допомогою евакуаторів і примусового доставляння на спеціальний майданчик чи стоянку;

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право зупиняти транспортні засоби лише в разі:

- порушення правил дорожнього руху водіями;

- відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи  номерного знака з відстані двадцяти метрів;

- наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

- наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення;

- перебування транспортного засобу в розшуку;

- наявності даних про використання транспортного засобу з протиправною метою;

- необхідності опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення  дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

- необхідності залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

- проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні
плани) для перевірки документів на право користування і керування
транспортним засобом, документів на транспортний засіб;

- виконання рішень про обмеження чи заборону руху, прийнятих уповноваженими на це державними органами;

- якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює  небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

- порушення визначеного порядку встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних  пристроїв.

Працівник підрозділу міліції повинен повідомити водія про причину зупинення транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення;

(Пункт 21-1 статті 11 Закону України «Про міліцію»)

Працівникам підрозділів ДПС для виконання покладених на них обов'язків надається право здійснювати в установленому законодавством порядку особистий огляд, перевірку речей, транспортного засобу і вантажу.

(Пункт 7.7. Інструкції)

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків  надається право:

- проводити огляд речей, що знаходяться при них,  транспортних  засобів і  вилучати документи та  предмети,  що  можуть  бути  речовими  доказами  або використані на шкоду їх здоров'ю:

а) осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, у разі їх затримання з подальшим тримання у спеціально відведених для цього приміщеннях;

б) осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, у разі їх затримання з подальшим тримання у спеціально відведених для цього приміщеннях;

в) осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, у разі їх затримання з подальшим тримання у спеціально відведених для цього приміщеннях;

г) неповнолітніх віком до16 років, які залишилися без опікування, у разі їх затримання з подальшим тримання у спеціально відведених для цього приміщеннях  до передачі законним представникам або до влаштування у встановленому порядку;

д) неповнолітніх, які  вчинили суспільно небезпечні діяння і не  досягли  віку,  з  якого  настає кримінальна  відповідальність, у разі їх затримання з подальшим тримання у спеціально відведених для цього приміщеннях для  передачі їх законним представникам або направлення  у  приймальники-розподільники для дітей.

є) осіб, які  виявили  непокору  законній  вимозі працівника міліції, у разі їх затримання з подальшим тримання у спеціально відведених для цього приміщеннях  до  розгляду  справи  судом;

ж) осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - у разі їх затримання з подальшим тримання у спеціально відведених для цього приміщеннях до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для  доставки до місця проживання, а при відсутності таких - до їх витвереження;

з) військовослужбовців, які вчинили діяння,  що  підпадають  під
ознаки злочину або адміністративного правопорушення, у разі їх затримання з подальшим тримання у спеціально відведених для цього приміщеннях до передачі їх  військовослужбовцям  Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового командування;

і) осіб,  які  мають  ознаки  вираженого  психічного  розладу  і
створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і  оточуючих, у разі їх затримання з подальшим тримання у спеціально відведених для цього приміщеннях до передачі їх у лікувальні заклади;

й) іноземців   та   осіб   без  громадянства,  які  розшукуються
правоохоронними органами інших держав як підозрювані, обвинувачені
у  вчиненні злочину або як засуджені, які ухиляються від виконання
кримінального  покарання, у разі їх затримання з подальшим тримання у спеціально відведених для цього приміщеннях;

- оглядати  транспортні засоби.

(Пункти 5, 6,  21 статті 11 Закону України «Про міліцію»)

Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).

Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

(Стаття 264  КУпАП)

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

(Стаття 30 Конституції України)

Як "інше володіння" особи слід розуміти такі об'єкти (природного походження та штучно створені), які за своїми властивостями дають змогу туди проникнути і зберегти або приховати певні предмети (речі, цінності). Ними можуть бути, зокрема, земельна ділянка, сарай, гараж, інші господарські будівлі та інші будівлі побутового, виробничого та іншого призначення, камера сховища вокзалу (аеропорту), індивідуальний банківський сейф, автомобіль тощо.

(Абзац 3 пункту 11 Постанови ВСУ від 28.03.2008  N 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства»)

• Огляд транспортного засобу, вантажу, що в ньому знаходиться, особистих речей водія і пасажирів може бути здійснено посадовими особами органів Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України на підставі заяв, повідомлень про правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів, або за наявності про це іншої  достовірної інформації компетентних органів. 
• У разі виявлення речовин, які викликають підозру як такі,  що належать до наркотичних, психотропних або прекурсорів і потребують подальшого дослідження, а також наявності у водія чи  пасажирів ознак наркотичного сп'яніння транспорт і зазначені особи можуть бути доставлені в  органи внутрішніх справ для з'ясування необхідних обставин. 
• У разі безпідставного огляду транспорту, вантажу, що в  ньому знаходиться, водія і пасажирів, а також безпідставного доставляння зазначених осіб і транспорту в органи внутрішніх справ такі  особи мають  право  на  відшкодування  в  повному  обсязі  завданої   їм матеріальної і моральної шкоди згідно з чинним законодавством. 
• (Стаття 8 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»)

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право перевіряти у водіїв посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб і відповідність вантажів, що   перевозяться, товарно-транспортним документам, наявність поліса обов'язкового страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб;

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право організовувати при необхідності медичний огляд водіїв, затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння.

(Пункт 21 статті 11 Закону України «Про міліцію»)

Особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави  вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними  засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі – огляд). 

Огляд водія проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається правопроведення огляду, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду в інших закладах забороняється. 

Огляд осіб здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше  двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності працівника міліції. Кожний випадок огляду осіб у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду і проведення такого огляду здійснюються в порядку ( 1103-2008-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.

(Стаття 266 КУпАП)

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія  транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду  на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Уповноважена особа Державтоінспекції забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Проведення огляду водіїв транспортних засобів – учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі - обов'язкове.
У разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов'язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.

(Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений Постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103)

Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є:

а) запах алкоголю з порожнини рота;

б) порушення координації рухів;

в) порушення мови;

г) виражене тремтіння пальців рук;

ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

а) наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

б) звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

в) сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У разі дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у вищезазначених закладах охорони здоров'я.
У разі наявності ознак алкогольного сп’яніння уповноважена особа Державтоінспекції МВС проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється уповноваженими особами Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання та пройшли відповідну підготовку.
Уповноваженими особами Державтоінспекції МВС використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про повірку.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп'яніння  уповноважена особа Державтоінспекції МВС інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції уповноваженими особами Державтоінспекції МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. 

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, уповноважена особа Державтоінспекції МВС забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу зазначаються у відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення.

Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі наявності ознак наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності уповноваженої особи Державтоінспекції МВС, яка її доставила, про що робиться запис у згаданому вище висновку. 

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння  складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис уповноваженій особі Державтоінспекції МВС, яка доставила дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.

(Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом МВС та МОЗ від 09.09.2009 № 400 / 666)

Спеціальні технічні засоби для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, використання яких погоджене Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, Міністерством охорони здоров'я:
газоаналізатор "AlcoQuant 6020";

газоаналізатор "Alcotest 6510";

газоаналізатор "Alcotest 6810";

газоаналізатор "Alcotest 7410 Plus com";

прилад спеціалізований  визначення концентрації парів етанолу в повітрі, що видихається, "Алконт 01".

(Перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затверджений наказом МВС від 01.03.2010 № 33)

Працівникам підрозділів ДПС для виконання покладених на них обов'язків надається право:

- затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспортними засобами, забороняти експлуатацію транспортного засобу шляхом його
блокування за допомогою технічних пристроїв або за допомогою евакуаторів і примусового доставляння на спеціальний майданчик чи стоянку;

- затримувати і доставляти в установленому законодавством порядку транспортні засоби для тимчасового зберігання на спеціальних майданчиках чи стоянках;

(Пункт 7.7. Інструкції)

Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник Державної автомобільної інспекції зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду.
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.
Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення  справи про адміністративне правопорушення.
За подання  такого  звернення  та  повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.
Порядок тимчасового  затримання  та  зберігання  транспортних засобів  на  спеціальних  майданчиках  та стоянках ( 1102-2008-п ) визначається Кабінетом Міністрів України.

(Стаття 265-2 КУпАП)

Перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.

(Абзац 8 пункту 1.3. Інструкції)

Тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 КУпАП, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху.

Уповноваженим особам Державтоінспекції забороняється брати участь у здійсненні блокування або евакуації транспортних засобів у випадках, не передбачених законом.

Доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів евакуаторів, у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов'язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими Державтоінспекцією укладені в установленому порядку договори.
Для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку уповноважена особа Державтоінспекції викликає евакуатор через чергового по підрозділу Державтоінспекції.

2) посади, місця роботи, прізвища, імені та по батькові особи, яка приймає рішення про тимчасове затримання і доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку;
3) типу, марки, державного реєстраційного номера, переліку візуальних недоліків та пошкоджень транспортного засобу, що тимчасово затримується і доставляється на спеціальний майданчик чи
стоянку;
4) найменування, місцезнаходження та номера телефону підприємства, установи або організації, які доставляють транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, державного реєстраційного номера евакуатора;
5) адреси місця зберігання транспортного засобу;
6) посади,  прізвища, імені та по батькові особи, яка виконує
роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик
чи стоянку.
До протоколу за можливості додаються фотографія транспортного
засобу, що підлягає тимчасовому затриманню, і перелік речей, які перебувають в ньому.
Протокол підписують особа, яка прийняла рішення про тимчасове
затримання транспортного засобу, особа, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, два
свідки, а також водій і страховий комісар в разі їх присутності.
У разі коли доставити транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку неможливо, уповноважена особа Державтоінспекції проводить його затримання шляхом блокування з дотриманням, умов безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності водія, транспортний засіб якого заблоковано, уповноважена особа Державтоінспекції залишає під його склоочисниками повідомлення про необхідність прибуття такого водія
до територіального підрозділу Державтоінспекції для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Форма повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу шляхом його блокування затверджується МВС.
Розблокування транспортного засобу здійснюється уповноваженими особами Державтоінспекції після складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Про місце зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу уповноважена особа Державтоінспекції повідомляє водієві під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а за його відсутності - черговій частині територіального органу внутрішніх справ.
У разі коли водій з'являється на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу, уповноважена особа Державтоінспекції не проводить тимчасове затримання транспортного засобу, а оформляє протокол про адміністративне правопорушення. При цьому правопорушення повинно бути усунуте протягом максимально короткого строку.  У такому разі фактично виконані підприємством, установою або організацією, які провадять діяльність, пов'язану із транспортуванням транспортних засобів, роботи не оплачуються.
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на три дні з дати такого затримання.

Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту складення протоколу про адміністративне порушення, а строк зберігання - з моменту  доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.
Водій, власник (співвласник) тимчасово затриманого транспортного засобу, що перебуває на спеціальному майданчику чи стоянці, має право доступу до нього в присутності особи, відповідальної за зберігання такого транспортного засобу.
Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови  оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред'явлення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
За транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці Державтоінспекції справляється плата у встановленому спільним наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки розмірі.

На спеціальному майданчику і стоянці ведеться в установленому МВС порядку облік прийняття і видачі тимчасово затриманих транспортних засобів.

(Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 N 1102.)

Платні послуги можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ України (далі - органи та підрозділи МВС України) у межах своєї компетенції та виключно за письмовою заявою юридичних або фізичних осіб (далі - замовники) із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові, місця знаходження (місця проживання) та виду платної послуги.

Без письмових заяв та за згодою замовника надаються послуги, указані  в пунктах 8 (Зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках Державтоінспекції), 43 (Доставка, зокрема з використанням спеціальних транспортних засобів, затриманих або технічно несправних транспортних засобів до місця зберігання) Переліку ( 795-2007-п ).
Оплата здійснюється шляхом  перерахування  замовником  коштів через банки та/або відділення поштового зв'язку.

Забороняється приймати плату за послуги безпосередньо працівниками органів та підрозділів МВС України.

Кошти, що надійшли від надання платних послуг, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті на ім'я підрозділів МВС в органах Державного казначейства України, і використовуються відповідно до бюджетного законодавства.
Відповідальність щодо дотримання цього Порядку та правильності визначення розмірів плати за надання послуг несуть керівники органів та підрозділів МВС згідно з чинним законодавством.

(Порядок справляння плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затверджений наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки від 05.10.2007 № 369/1105/336)

Зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках Державтоінспекції:

За зберігання  одного транспортного засобу

- за першу добу - 10,0 грн.

- за кожну наступну добу - 18,0 грн.

Доставка, зокрема з використанням спеціальних транспортних засобів, затриманих або технічно несправних транспортних засобів до місця зберігання (за 1 км)

За доставку одного транспортного засобу - 10,0 грн.

(Розміри плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затверджені наказом МВС, Мінфіну та Мінекономіки від 05.10.2007 № 369/1105/336)

Працівникам підрозділів ДПС для виконання покладених на них обов'язків надається право тимчасово вилучати посвідчення водія транспортного засобу.

(Пункт 7.5. Інструкції)

У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до КУпАП може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
За подання такого звернення та повернення особі тимчасово вилученого посвідчення водія не може стягуватися плата.
Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія  визначається Кабінетом Міністрів України ( 1086-2008-п ).

(Стаття 265-1 КУпАП)

У разі вчинення правопорушення, за яке передбачено накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, складається протокол про адміністративне правопорушення у двох примірниках і тимчасово вилучається посвідчення водія, про що робиться запис у протоколі.
До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили уповноважена особа видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком не більше ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення. Форма зазначеного тимчасового дозволу затверджується
МВС.
Тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві:
- за заявою водія у разі, коли суд не прийняв у тримісячний строк рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або не розглянув у встановлений законом строк справу про адміністративне правопорушення;

- після виконання водієм постанови суду про накладення адміністративного стягнення або подання до підрозділу Державтоінспекції копії постанови суду про закриття справи (крім випадків, коли справу про адміністративне правопорушення закрито на підставі порушення за тим самим фактом кримінальної справи);
- у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом та успішного складення в Державтоінспекції теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом  відповідної категорії.
Вилучене посвідчення водія, перші примірники протоколу про адміністративне правопорушення передаються для зберігання до відповідного підрозділу Державтоінспекції в установленому МВС порядку.

(Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду і ліцензійної картки на транспортний засіб та їх повернення, затверджений постановою КМУ від 17.12.2008 N 1086)

Працівникам підрозділів ДПС для виконання покладених на них обов'язків надається право складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

(Пункт 7.7. Інструкції)

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;

(Пункт 7 статті 11 Закону України «Про міліцію»)

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

(Стаття 254 КУпАП)

У протоколі про адміністративне правопорушення  зазначаються:

- дата і місце його складення;

- відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);

- місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;

- нормативний акт,  який  передбачає відповідальність за дане правопорушення;

-  прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;

- інші відомості,  необхідні  для  вирішення справи.

Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. При наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються  до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться
відмітка у протоколі.

(Стаття 256 КУпАП)

До завдань та функцій підрозділів ДАІ належить винесення відповідно до чинного законодавства постанов про адміністративні порушення.

(Пункт 7.7. Інструкції)

Працівники ДАІ, які мають спеціальні звання, мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2,  частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 КУпАП –

(Стаття 222 КУпАП)

- Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими  на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

(Стаття 7 КУпАП)

Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

(Стаття 17 КУпАП)

Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КУпАП або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

(Стаття 18 КУпАП)

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

(Стаття 33 КУпАП)

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути  накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може  бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

(Стаття 38 КУпАП)

Завданнями провадження  в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з  законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

(Стаття 245 КУпАП)

Прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право:

- порушувати провадження  в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи;

- перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі;

-  брати участь у розгляді справи;

-  заявляти клопотання;

- давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи;

- перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення;

- опротестовувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення;

- зупиняти виконання  постанови;

- вчиняти інші передбачені законом дії.

(Стаття 250 КУпАП)

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається  до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

(Стаття 251 КУпАП)

Орган (посадова особа) оцінює  докази за своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

(Стаття 252 КУпАП)

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням  юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

(Стаття 268 КУпАП)

Працівникам підрозділів ДПС для виконання покладених на них обов'язків надається право використовувати технічні засоби та технічні прилади для виявлення та  фіксації порушень ПДР. Отримані фактичні дані направляти за належністю чи використовувати при складанні адміністративних матеріалів;

(Пункт 7.6. Інструкції)

Працівникам  підрозділів  ДПС забороняється використовувати під час несення служби технічні засоби та  прилади,  які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув.

(Пункт 17.10. Інструкції)

Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування  безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.

Інформація  про  використання  технічного  засобу  чи приладу   працівником   Державтоінспекції  заноситься в графу 6 постової відомості (додаток 6).

(Пункт 19. Інструкції )

Результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань.
Методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані.
Атестовані методики заносяться до Державного реєстру методик виконання вимірювань, що застосовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, у порядку, встановленому нормативним документом з метрології ЦОВМ.

(Стаття 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»)

Засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися,  якщо
вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації.
Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний
метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати за умови, якщо  вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Ввезення на територію України засобів вимірювальної техніки партіями може здійснюватися, якщо типи цих засобів занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

(Стаття 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»)

Постанову по справі про адміністративне  правопорушення  може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанову посадової особи ДАІ про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

(Стаття 288 КУпАП)

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено  органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

(Стаття 289 КУпАП)

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення  розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України.

(Стаття 292 КУпАП)

Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з
таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах,  передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

(Стаття 293 КУпАП)