Військовослужбовцям внутрішніх військ для виконання покладених на них обов’язків надається правовикористовувати і застосовувати зброю та спеціальні засоби на підставах і в порядку, передбачених Законом України «Про міліцію», військовими статутами Збройних Сил України та іншими актами законодавства України.
(Стаття 10 Закону України «Про внутрішні війська Міністерствавнутрішніх справ України»)
При виконанні завдань з охорони громадського порядку, громадської безпеки та боротьби зі злочинністю військовослужбовці спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення мають право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, передбачених Законом України «Про міліцію» та актами Кабінету Міністрів України.
(Пункт 1.16. Тимчасового положення (наказ МВС України від 05.07.2005 р. № 521).) Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або зброї – крайній захід, який допускається у виняткових випадках і в порядку, визначеному в цьому Статуті та Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України.
Начальник патруля має право особисто застосувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби або зброю чи віддати патрульним наказ застосувати їх лише за таких обставин:
- для захисту військовослужбовців, а в разі потреби й цивільних осіб, від нападу, що загрожує їхньому життю і здоров’ю, якщо іншими способами захистити їх неможливо;
- для відбиття групового або збройного нападу на патруль, якщо життю або здоров’ю начальника патруля чи патрульних загрожує безпосередня небезпека;
- під час затримання особи, яка чинить збройний опір або озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, небезпечних для життя і здоров’я або особи, яка намагається втекти з-під варти, якщо іншого способу затримати їх не має. (Стаття 60 Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. № 555)
У разі, якщо дозволяють обставини, начальник патруля перед застосуванням заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або зброї повинен голосом чи пострілом угору попередити про це особу, проти якої мають бути застосовані ці заходи. Про застосування зброї начальник патруля негайно доповідає начальникові органу управління Служби правопорядку в гарнізоні або черговому органу управління Служби правопорядку в гарнізоні (черговому військової частини).
Особовому складу патруля в усіх випадках категорично заборонено застосовувати спеціальні засоби та зброю на багатолюдних вулицях, площах і в громадських місцях, а також якщо від цього можуть постраждати сторонні люди (Стаття 61 Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р. № 555)
Озброєння військових нарядів визначається командиром військової частини за погодженням зі старшим оперативним начальником. Залежно від характеру завдань, які виконуються, військовим нарядам можуть видаватися спеціальні та інші засоби, а в особливих випадках – пістолети, автомати, сигнальні пістолети. (Пункт 7.5. Тимчасового положення (наказ МВС України від 05.07.2005 р. № 521).)
Патрульний (постовий) зобов’язаний зброю і спецзасоби застосовувати у встановленому Законом України «Про міліцію» порядку. (Пункт 3.2.5.2. Тимчасового положення (наказ МВС України від 05.07.2005 р. № 521).)
Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю громадян чи працівників міліції. (Пункт 1.9. Положення про підрозділ міліції особливого призначення «Беркут», затвердженого наказом МВС України від 18.05.2004 №529) Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.
Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю громадян чи працівників міліції.
Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров’ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.
У разі неможливості уникнути застосування сили, вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов’язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров’ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк.
Про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, а також про будь-які ушкодження або смерть, які спричинені особі внаслідок застосування працівником міліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї працівник міліції негайно та письмово доводить до відома безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві.
Перевищення повноважень у застосуванні сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. (Стаття 12 Закону України «Про міліцію»)
Працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов’язків.
Органам міліції забороняється використовувати фізичний та психологічний вплив для забезпечення проведення контролюючими органами планових та позапланових перевірок суб’єктів господарської діяльності, у тому числі шляхом демонстрації зброї, спеціальних засобів, погроз їх застосування. (Стаття 13 Закону України «Про міліцію»)
Працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв’язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак у таких випадках:
- для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їхньому життю або здоров’ю;
- для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;
- для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення;
- для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;
- для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров’я людей;
- для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов’язки для охорони громадського порядку і боротьбі зі злочинністю;
- для звільнення заложників.
Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру правопорушення і особи правопорушника. (Стаття 14 Закону України «Про міліцію»)
Працівники міліції, як крайній захід, мають право застосовувати
вогнепальну зброю у таких випадках:
- для захисту громадян від нападу, що загрожує їхньому життю і здоров’ю, а
також звільнення заложників;
- для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім’ї, якщо їхньому
життю або здоров’ю загрожує небезпека;
- для відбиття нападу на охоронювані об’єкти, конвої, житлові приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;
- для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;
- для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров’ю працівника міліції;
- для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю громадян або працівника міліції.
Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати стороні особи. (Стаття 15 Закону України «Про міліцію») Спроба особи, яку затримує працівник міліції із вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї, дають працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю.
(Стаття 15-1 Закону України «Про міліцію»)
При охороні громадського порядку військовими нарядами використовуються службові собаки, які пройшли відповідний курс дресирування, визнані придатними для службового користування і перебувають у штатах підрозділів, згідно з Правилами застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 27.02.1991 р. № 49.
(Пункт 4.4.3. Тимчасового положення (наказ МВС України від 05.07.2005 р. № 521).)
Використанню службової собаки, за винятком необхідності відбиття раптового нападу на військовий наряд та звільнення заручників, має передувати попередження про це.
Попередження може бути зроблене голосом, а при значній відстані або зверненні до великої групи людей – через гучномовні пристрої, підсилювачі мо ви і в ко жно му в ипадку бажано рідною мо вою о сіб, пр о ти я ких ці засо би застосовуються, та українською і російською мовами не менше як два рази з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.
(Пункт 4.4.8. Тимчасового положення (наказ МВС України від05.07.2005 р. № 521),розділи 2-3 Постанови Ради Міністрів УРСР від 27.02.1991 р. № 49)
Якщо при затриманні використовується службовий собака, то перед тим, як його застосувати, патрульний повинен двічі українською і російською мовами зробити попередження: «Стій! Пускаю собаку!» При затриманні злочинця військовослужбовець-кінолог, який застосував службову собаку, у разі заподіяння нею укусів затриманому, повинен надати йому першу медичну допомогу.
(Пункт 4.4.9.,4.5.7.7. Тимчасового положення (наказ МВС України від 05.07.2005 р. № 521).)
|
